Історія справи

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Гончара В.П.,

суддів: Амеліна В.І., Карпенко С.О.,

Наумчука М.І., Савченко В.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_7, Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування посилаючись на те, що 04 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено попередній договір, за умовами якого сторони домовились у термін до 10 квітня 2008 року укласти договір купівлі-продажу належного ОСОБА_5 незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки за 93 000 дол. США. На виконання умов попереднього договору ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 25 280 грн, що було еквівалентно 5 000 дол. США.

Однак у визначений попереднім договором строк договір купівлі-продажу укладено не було, у зв'язку з підвищенням ОСОБА_5 вартості майна. 20 травня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено ще один попередній договір купівлі-продажу спірного будинку та земельної ділянки, в якому визначено вартість майна в розмірі 210 000 дол. США та строк укладення основного договору до 30 травня 2008 року. На виконання умов вказаного попереднього договору ОСОБА_4 передала ОСОБА_6 4 800 грн, що було еквівалентно 1 000 дол. США. Договір купівлі-продажу укладено не було, оскільки ОСОБА_5 відмовився від його укладення.

Крім цього, після укладення першого попереднього договору позивачами, з відома та дозволу ОСОБА_5, позивачами проведено ряд робіт з добудови будинку, а саме: замінено дах, поштукатурено стіни, замінено вікна та двері, на що витрачено кошти в розмірі 288 581 грн, які ОСОБА_5 відмовляється повертати.

10 вересня 2009 року ОСОБА_5 відчужив спірний будинок ОСОБА_8

Відповідно до судового будівельно-технічного експертного дослідження будинку АДРЕСА_1 від 29 вересня 2011 року № 1101 вартість ремонтно-будівельних робіт у незавершеному будівництвом житловому будинку виконаних на даному об'єкті на замовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом березня-травня 2008 року, згідно з актом виконаних робіт становила 152 488 грн, вартість незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 готовністю 45,14 % станом на 04 березня 2008 року становила 429 374 грн; вартість незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 готовністю 61,2 % станом на 30 травня 2008 року становила 581 862 грн; вартість незавершеного будівництвом житло будинку АДРЕСА_1 готовністю 61,2 % станом на 10 вересня 2009 року становила 727 328 грн. Згідно з висновком експертно-економічного дослідження від 27 серпня 2012 року № 4272 вартість ремонтно-будівельних робіт у незавершеному будівництвом житловому будинку, виконаних протягом березня-травня 2008 року, в розмірі 152 488 грн збільшилась за період з травня 2008 року по серпень 2012 року у зв'язку з інфляційними збитками на 58 706 грн 34 коп.

Враховуючи викладене, позивачі просили стягнути на їх користь солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 витрати понесені ними на проведення ремонтно-будівельних робіт у вищевказаному будинку в розмірі 211 190 грн 34 коп.; стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 1000 дол. США, що еквівалентно 8 150 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 моральну шкоду на користь ОСОБА_3 в розмірі 100 000 грн та на користь ОСОБА_4 у розмірі 100 000 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати на проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження в розмірі 2 500 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн та інші судові витрати.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 грудня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 32 364 грн та на користь ОСОБА_4 13 000 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на завершення будівництва житлового будинку скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 213 753 грн 26 коп. У решті позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині стягнення витрат на завершення будівництва житлового будинку, інфляційних витрат та судових витрат, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Судові рішення в частині відмови в позові не оскаржуються, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 335 ЦПК України не переглядаються.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вартість будівельних матеріалів суд першої інстанції виходив із того, що позивачами на будівництво незавершеного будівництвом житлового будинку з дозволу ОСОБА_5 були використані будівельні матеріали, тому у зв'язку з відмовою останнього укладати основний договір купівлі-продажу вартість будівельних матеріалів підлягає поверненню позивачам як безпідставно набутого майна у розмірі 32 364 грн та 13 000 грн, відповідно.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на завершення будівництва житлового будинку та ухвалюючи в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 213 753 грн 26 коп., посилався на те, що відокремити будівельні матеріали, використані на будівництво житлового будинку неможливо, ОСОБА_5 відмовляється повернути ОСОБА_3 грошову компенсацію їх вартості, та дійшов висновку про стягнення вартості використаних будівельних матеріалів із урахуванням судового будівельно-технічного експертного дослідження будинку та інфляційних витрат відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 213 753 грн 26 коп.

Судами встановлено, 04 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений попередній договір, за умовами якого сторони домовились у термін до 10 квітня 2008 року укласти договір купівлі-продажу належного ОСОБА_5 незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки за 93 000 дол. США.

На виконання умов попереднього договору ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 25 280 грн, що було еквівалентно 5 000 дол. США.

У визначений попереднім договором строк договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку та частини земельної ділянки укладено не було, у зв'язку з підвищенням ОСОБА_5 вартості майна.

20 травня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено ще один попередній договір купівлі-продажу спірного будинку та земельної ділянки, в якому визначено вартість майна в розмірі 210 000 дол. США та строк укладення основного договору до 30 травня 2008 року.

На виконання умов попереднього договору ОСОБА_4 передала ОСОБА_6 4 800 грн, що було еквівалентно 1 000 дол. США.

Договір купівлі-продажу на підставі попереднього договору від 20 травня 2008 року між сторонами укладено не було, у зв'язку з відмовою ОСОБА_5 від його укладення.

Також судами встановлено, що після укладення першого попереднього договору позивачами у період березень-травень 2008 року з відома та дозволу ОСОБА_5 було проведено ряд робіт з добудови незавершеного будівництвом житлового будинку, а саме: замінено дах, поштукатурено стіни, замінено вікна та двері, тощо.

Відповідно до судового будівельно-технічного експертного дослідження будинку від 29 вересня 2011 року № 1101 вартість ремонтно-будівельних робіт у незавершеному будівництвом житловому будинку АДРЕСА_1, виконаних на даному об'єкті на замовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом березня-травня 2008 року та згідно з актом виконаних робіт становить 152 488 грн, вартість незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 готовністю 45,14 % станом на 04 березня 2008 року становила 429 374 грн; вартість незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 готовністю 61,2 % станом на 30 травня 2008 року становила 581 862 грн; вартість незавершеного будівництвом житло будинку АДРЕСА_1 готовністю 61,2 % станом на 10 вересня 2009 року становила 727 328 грн.

10 вересня 2009 року ОСОБА_5 відчужив спірний незавершений будівництвом житловий будинок ОСОБА_8

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ч. 2 ст. 1213 ЦК України).

Вирішуючи спір, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що будівельні матеріали, використані ОСОБА_3 в ході будівництва незавершеного будівництвом житлового будинку ОСОБА_5, є безпідставно набутим майном, яке останній повинен повернути ОСОБА_3 Оскільки відокремити будівельні матеріали не є можливим, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню їх вартість.

Однак, встановлюючи розмір вартості використаних у ході будівництва незавершеного будівництвом житлового будинку будівельних матеріалів та стягуючи з відповідача на користь ОСОБА_3 їх вартість з урахуванням інфляційних витрат, апеляційний суд не звернув уваги на те, що ст. 625 ЦК України передбачає відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання у разі прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді сплати інфляційних витрат, тоді як між сторонами виникли не грошові зобов'язання.

Статтею 341 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене та те, що судовим будівельно-технічним експертним дослідженням будинку від 29 вересня 2011 року № 1101 встановлена вартість ремонтно-будівельних робіт у незавершеному будівництвом житловому будинку АДРЕСА_1, виконаних на даному об'єкті на замовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом березня-травня 2008 року, становить 152 488 грн, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення апеляційного суду в частині стягнення вартості безпідставно набутого майна та зменшення його розміру з 213 753 грн 26 коп. до 152 488 грн.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2013 року змінити в частині стягнення вартості безпідставно набутого майна, зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 коштів з 213 753 грн 26 коп. до 152 488 грн.

У решті рішення апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.П. Гончар

Судді: В.І. Амелін

С.О. Карпенко

М.І. Наумчук

В.О. Савченко